Проценко Г.М., Швець О.М.

Сєвєродонецький технологічний інститут, Інститут підвищення кваліфікації, підготовки і перепідготовки кадрів

Основні проблеми адаптації першокурсника у вузі

Перші кроки вчорашнього школяра на тернистій стежці вищої школи вимагають від нього не тільки старання та загальної підготовки, але й значних якісних змін. Той, хто не готовий до них, нерідко втрачає навіть бажання здобувати вищу освіту. В умовах контрактного навчання, це істотно впливає на гаманець батьків чи самого студента, але й сам ВНЗ втрачає певні кошти для свого розвитку. Тому період адаптації, який ніколи не був простим, набуває ще одного важливого сенсу.

Визначенню основних проблем, які виникають у студента, а також у навчального закладу в період адаптації було присвячено дослідження, яке проводилось в п’яти вищих навчальних закладах міста Сєвєродонецька Луганської області. Проведено опитування всіх студентів перших курсів. Найбільш представницькою (272 з 391 опитаного) виявилась студентська громада Сєвєродонецького технологічного інституту (СТІ). По 30 – 40 першокурсників інституту підвищення кваліфікації, міських філій Екомену та МАУП, а також музичного училища відповіли на анкету. Це дозволило порівняти особливості адаптаційного процесу в різних закладах міста і визначити вплив культури кожної організації.

Предметом уваги дослідників були організаційні та соціально-психологічні проблеми. Серед організаційних виділялись труднощі навчального характеру, які виникають у першокурсників через різницю в особливостях учбового процесу школи і ВНЗ. Насамперед, це брак вмінь: самостійно працювати, конспектувати, розподіляти час, увагу, тощо. Іншою групою проблем були проблеми психологічного характеру. Перш за все, це стресовий, чи, навіть, кризовий стан, першокурсника. Це його емоційні переживання і спроби зняти тягар емоцій в спілкуванні чи самостійно. Вагомим залишається вплив рівня мотивації до навчання в цьому ВНЗ і за обраним фахом. Саме це є поштовхом до переходу від навичок шкільного навчання до культури студентської праці.

Рівень труднощів, в різних ВНЗ міста істотно відрізнявся. Значні труднощі мали 67,3% першокурсників технологічного інституту (СТІ), в інших, (комерційних) закладах, цей показник був на рівні 41-46%. Не мали ускладнень біля 2% студентів СТІ, в інших закладах таких було в 4-6 разів більше. Зміст труднощів, за результатами опитування складають, насамперед:

- адаптація до вимог викладачів -46,29%,

- освоєння нової системи навчання – 36,32%,

- великий обсяг самостійної роботи – 35,29%.

Помічено досить істотні розбіжності між оцінками студентів державних та комерційних ВНЗ. Адаптацію до вимог викладачів вважають складною більше половини студентів СТІ та музичного училища. А в філіях комерційних закладів, таких тільки один з трьох, або навіть з п’яти.

Серед емоцій, характерних для періоду адаптації, біля третини першокурсників відмічає внутрішню напругу, невпевненість у власних силах та емоційну насиченість подіями. Спостерігаються труднощі зосередженості, підвищена тривожність та порушення сну. Відбувається перегляд власної самооцінки.

В цей період майже 60% студентів хвилювалися про оцінки. Кожен п’ятий порівнював себе з іншими, один з шести усвідомлював необхідність взяти відповідальність на себе, а кожен четвертий думав, що „якось все владнається”. Це свідчить, що якісних змін у звичках із вступом до ВНЗ не відбулося.

До яких же дій вдавалися студенти в цій обстановці?

- 51,92% шукали вихід із складного становища,

- 33,25% обговорювали ці проблеми з однокурсниками,

- 27,88% самостійно шукали раціональні способи засвоєння навчального матеріалу. В цих відповідях важливо відзначити, що проблему намагались вирішити в процесі комунікації з однокурсниками, до розмов з викладачами та кураторами вдавалося не більше чверті першокурсників, в залежності від закладу. Біля третини консультувалися з батьками. Активний пошук раціональних способів навчання свідчить про певну потребу студентів у здобутті нових раціональних способів праці. Але наскільки активними, у яких напрямках здійснювались ті пошуки і до яких результатів привели, невідомо. Кожен десятий визнав, що нічого не робив. В СТІ таких було значно менше, ніж в філіях.

Мотивація навчання є досить значущим фактором процесу адаптації, тому бажання вчитися саме в цьому навчальному закладі і саме по цій спеціальності підтвердили 31,20% опитаних першокурсників. 23,79% відповідей набрав варіант „Дуже хотів одержати вищу освіту незалежно від учбового закладу”. В цьому випадку про бажання оволодіти конкретними фаховими знаннями, для майбутньої роботи, не йшлося. Майже 19% визнають, що хотіли б вчитися в своєму місті, поруч з батьками. Оскільки вибирали ВНЗ та спеціальність під впливом батьків та друзів. Але найбільше, майже 32% вибрали варіант „Просто розумів, що потрібна вища освіта, диплом”. Ще 4,35% вчитися не люблять, але їм потрібен диплом. Тобто, більше 36% першокурсників до навчання відносяться як до необхідності, і тільки 31,20% мають досить глибокі мотиви до здобуття вищої освіти за певним фахом. Але це бажання не завжди підкріплюється рівнем підготовки та навичками до навчання у ВНЗ.

Серед причин, які заважають адаптуватись до навчання називають:

- власну неорганізованість та лінощі – 44,25%;

- напругу втому від занять – 34,27%;

- недостатній інтерес до обраної спеціалізації – 33,50%;

- невміння розподіляти час – 28, 64%.

Спроба визнати власну провину, це, по суті, форма психологічного захисту, яка ніяких конструктивних наслідків не передбачає. Студент вважає, що якби він не лінувався, то добре б вчився. Справжні причини труднощів, необхідність якісної зміни стилю роботи залишаються неусвідомленими. Відбувається загроза зниження самооцінки особистості, яку суб’єктивно студент не хоче визнати. А причини цього в тому, що його навчальна робота за принципами шкільної освіти виявляється недостатньо ефективною і раціональною у ВНЗ.

Напруга і втома, це наслідок декількох факторів, в тому числі й недостатньої результативності зусиль, які не адекватні новим вимогам навчання, не слід забувати й про невміння розподіляти час.

Що на думку студентів могло б допомогти їм швидко освоїтися у ВНЗ?

- 39,39% студентів називають лекції до вступу у спеціальність;

- 32,99% соціально-психологічне консультування;

- 24,30% організацію культурного дозвілля.

Серед суто навчальних проблем називають огляди літератури за фахом, заняття з організації студентської праці та навчання конспектуванню.

Безсумнівно, все це дуже корисні вміння, які значно поліпшать процес адаптації, але постають питання: як, хто і коли буде цим займатися? Чи залишиться це справою самого першокурсника, чи ляже новою турботою на плечі куратора групи і чи не пора розробити комплексну систему заходів по вирішенню цієї актуальної проблеми?

Висновки.

1.За літературними джерелами і на основі матеріалів власного дослідження встановлено, що між системами шкільної і вищої освіти існують значні відмінності. Ці відмінності вимагають від першокурсників якісної перебудови системи звичок і психологічних вмінь, які складають основу культури навчальної праці.

2.Проблема адаптації студентів першого курсу, в новій системі економічних взаємовідносин між замовником і постачальником навчальних послуг перестає бути латентною функцією навчального закладу, як соціального інституту. Вона переходить до розряду реальних, і вимагає практичного вирішення.

3.Між шкільною і вищою освітою не існує певної структури, яка б виконувала функцію підготовки школяра до ефективної діяльності в ролі студента. В нових економічних умовах, таку функцію має виконувати ВНЗ.

4.Форма підготовки першокурсників до навчання в системі вищої освіти залежить від особливостей і можливостей навчального закладу. Але в функції структури, яка буде вирішувати цю проблему варто внести, крім навчання основам студентської праці ще й надання соціально-психологічної підтримки, індивідуальне та групове консультування.

5. Варто звернути увагу на роль куратора групи, як чинника в процесі адаптації студентів. З цією метою доцільно забезпечити його методичними матеріалами з основ самостійної роботи, та інших елементів, що складають культуру навчальної діяльності студента. Ознайомити з основними засадами психологічної підтримки в стресових ситуаціях.

6.Враховуючи, що студенти в ході адаптації активно використовують комунікативні канали з своїми однолітками, варто залучити органи студентського самоврядування до вирішення проблеми адаптації першокурсників.

7.Звернути увагу на вплив мотиваційного аспекту, рівня бажання вчитися саме в цьому ВНЗ і за цією спеціальністю. Варто розробити систему заходів по формуванню такої культури навчального закладу, яка б створювала б у студента уявлення про місце навчання, як доброзичливе середовище, в якому він зможе реалізувати більшість своїх потреб.

Література:

1.Бохонкова Ю.О. Социально - психологическая адаптация студенчества в условиях вуза // Теоретичні і прикладні проблеми психології № 2 (7) 2004 с. 138-149

2.Казміренко В.П. Програма дослідження психосоціальних чинників адаптації молодої людини до навчання у ВНЗ та майбутньої професії. // Практична психологія та соціальна робота №6 2004. с. 76-78.

3.Рєзник Т.І. Психологічний зміст труднощів у навчанні студентів - першокурсників // Практична психологія та соціальна робота №1 2002. с. 1-3.